17 вересня– День визволення села Шевченкове від німецько-фашистських загарбників.

17 вересня– День визволення села Шевченкове від німецько-фашистських загарбників.
Вшановуючи пам’ять загиблих у ІІ Світовій війні, у нашій гімназіївідбулося покладання квітів до меморіального комплексу, та були проведені тематичні виховні години «Було те давно, але слід пам’ятати».
Було те давно, але слід пам’ятати
Про смерть і життя, і про гуркіт гарматний,
Про те, як війни розгорнулися крила
Й дорогу до світла людині закрили.
Як сутінки лиха на землю спустились,
І горе безмежне по світу розлилось.
Безжальні фашисти на нас наступали,
Родини вони без батьків залишали.
Молилися вдови і плакали діти.
Безсилих прокльонів і сліз не злічити.
І марно нещасні солдат виглядали,
Бо ті за Вітчизну життя віддавали.
Із різних країв всі, далеко від дому,
Боролись пліч-о-пліч на полі одному
Та гинули в битвах. Одних впізнавали,
Із болем у серці їх друзі ховали.
Ім’я невідомих у часі зникали,
Їх братські могили навічно прийняли.
В зажурі над ними берези схилились,
Сумують за ти, що в війні залишились.
За тих, хто сльозами і кров’ю умиті,
За тих, що їх віру не можна зломити.
І нині у серці ми будем тримати
Пошану до тих, кому ім’я – солдати.
Їх кров не упала на землю даремно,
Серця їх схололи – тому ми живемо.
Тепер же хай квіти червоні та ніжні
Зігріють холодне могили підніжжя.